- добровільний
- —————————————————————————————доброві́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
добровільний
Смотреть что такое "добровільний" в других словарях:
добровільний — а, е. 1) Який здійснюється, діє і т. ін. з власного бажання, доброї волі, без насилля, примусу; прот. примусовий. 2) Який утворюється, існує на основі самодіяльності мас, завдяки підтримці громадськості … Український тлумачний словник
добровільний — (який здійснюється із доброї волі, за власним бажанням, без примусу), охочий, самохітний, доброхітний … Словник синонімів української мови
добровільність — ності, ж. Абстр. ім. до добровільний 1) … Український тлумачний словник
добровільно — Присл. до добровільний … Український тлумачний словник
недобровільний — а, е. Який не є добровільним; примусовий … Український тлумачний словник
доброхітний — а, е, заст. Те саме, що добровільний 1) … Український тлумачний словник
жертва — и, ж. 1) За релігійними обрядами деяких народів – предмет або жива істота, яких приносили в дар богам. 2) Добровільний внесок у вигляді грошей або яких небудь предметів на користь когось, чогось; пожертвування. 3) Той, хто загинув від нещасного… … Український тлумачний словник
оптація — ї, ж., юр. Добровільний вибір громадянства особою, що досягла повноліття, який звичайно надається населенню території, що переходить від однієї держави до іншої … Український тлумачний словник
охотний — а, е, рідко. Здійснюваний за власним бажанням; добровільний … Український тлумачний словник
охочий — а, е. 1) Який виявляє бажання, готовність до чого небудь; який з власної волі зголошується на щось. || у знач. ім. охо/чий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого небудь, хто з власної волі зголошується на щось. || Який… … Український тлумачний словник
